Піщано-сонячна Туреччина – це молодіжні Кемер і Аланья, сімейний Сіде і активний Белек, престижна Анталія і барний Мармарис, відокремлений Фетхіє. Туреччина історично-екскурсійна – це легендарна Троя, античний Ефес з руїнами бібліотек, театрів і храмів, травертинові тераси Памуккале і ванна Клеопатри, перший в світі мавзолей царя Мавсола, останки Лікійского царства і звичайно ж Каппадокія, відома багаторівневими скельними монастирями і християнськими святинями.

Стовпи турецької кухні: яловичина (рідше баранина), бобові, овочі (томати, цибулю, часник, баклажани), маса різноманітних спецій, рис і хліб в якості гарнірів. Популярні страви роблять в основному з фаршу – це варіації кебабів і кюфта, приготовані на грилі або тушковані в соусі. Неодмінна складова трапези – «мезе»: купа чеплашек з крихітними порціями всіляких холодних закусок. Варто спробувати турецькі солодощі – пахлави і рахат-лукум. Серед місцевих родзинок можна виділити «Бозу» – суміш з води, борошна і цукру, і «сахлеп» – солодке молоко з коренем орхідеї і корицею.

Найбільше пам’яток в Стамбулі – в районі Султанахмет: палац Топкапи (перший палац султанів, колишня резиденція Османської імперії), собор Айя-Софія (церква Святої Премудрості), Блакитна мечеть (Султанахмед, перша в світі мечеть із шістьма мінаретами), цистерна Базиліка ( Йеребатан-сарай, підземне сховище води), площа Ахмедие. У районі Нового міста варто подивитися палац Долмабахче і знаменитий Босфорський міст. Невшехір – адміністративний центр Каппадокії, його основні визначні пам’ятки відносяться до сельджукського і османського періодів: цитадель, мечеті, духовне училище і музей. У 8 км від Невшехір розташоване містечко Чад з висіченими в м’якому туфі древніми житлами і довгими лабіринтами. Також варто приділити час здоров’ю: попаритися в справжньому турецькому хаммамі або зважитися на «риб’ячий масаж» в Кангалі.